Корупція — найдревніше ремесло, з яким і досі не розпрощалося людство. Сестрою корупції можна вважати проституцію. Оці обидві «вельможні пані» мають між собою багато спільного. Вони, може, доньки одного батька: диявола!
У глибокому мороці віків безслідно зникали могутні царства, цивілізації, вітер часу змітав у морок забуття вируючі міста, поселення, ховаючи їх під товстими шарами пилюки, а корупція, що сприяла тим процесам, виживала. Вона, хоча й огидне явище, обезсмертила себе, в неї, немов у казкового змія, замість однієї відрубаної голови тут же виростали кілька. Недаремно мудрий Соломон прорік: «Не скоро відбудеться суд над лихими справами; саме тому й не страхається серце синів людських чинити зло».
Всім відомо, що від характеру людини залежить і його ставлення до грошей. Так, хтось дуже легко заробляє і розлучається з купюрами, а комусь гроші дістаються важко. Залежно від ставлення людини до фінансів психологи визначили 5 типів особистості.
Мабуть усі вже звиклися з думкою, що Прикарпатський національний університет постійно веде якісь будівельно-ремонтні роботи: то новий гуртожиток, то новий фасад корпусів. Нещодавно виникли чутки і про можливі зміни у внутрішньому сквері університетського двору, а саме: поява там фігуративної композиції – пам’ятника українському Кобзареві Тарасу Григоровичу Шевченку. Здається, керівництво закладу вирішило випередити міську владу Івано-Франківська, яка ще й досі не завершила дискусії щодо остаточного місця розташування монумента українському генієві.
Питання: невже так важко міській раді прийняти закон, який би змушував власників собак при прогулянці одягати на останніх намордник та захопляти із собою торбинку і сувочок для підбирання сюрпризів? Та й досвід є у кого позичати.
В нашій столиці давно вже діють такі законопроекти. Навіть більше, на околиці Києва відведено місце для захоронення собак, де їх інколи проводять в останню дорогу з більшими почестями ніж людей. А ви задумувались, куди відправляються домашні улюбленці івано-франківських господарів? Глядіть, а то один із них міг для вічного спочинку обрати місце і під вашим вікном.
Мабуть, ніхто не буде заперечува ти того факту, що мобільний телефон став невід'ємною частиною нашого із вами життя. Він -це один із видів залежності, аналогічно до наркотиків , алкоголю чи тютюну. Звісно, про це ще не так багато і, можливо, не так часто говорять, як про вищезгадане, але ж не визнання проблеми не заперечує її існування. Ви не вірите? Огляніться довкола або ж просто поспостерігайте за собою. Постарайтесь хоча б декілька днів обійтись без вашої мобілки. Наводжу цитату однієї людини, яка відважилась на такий рішучий крок:
Чи знаєте ви, що являється на сьогодні одним із основних атрибутів студента під час сесії, завдяки якому гарантований майже 100% успіх? Звісно, можна зробити кілька припущень, наприклад, відмінні знання або ж "класна шпора". (Принаймні, ці"варіанти були правильними ще кілька років тому). Та ні. Як не дивно, але все це вже давненько попахує старовиною. Де ви бачили студента, який би витрачав час на такі дурниці, як написання шпаргалок чи зубріння навчального матеріалу? Тоді, що ж це? А відповідь на поставлене запитання надзвичайно проста і очевидна: основним і головним атрибутом більшості студентів є мобільний телефон.
Чи знаєте ви, що спільного між економічною кризою в Україні та джмелем? І те і друге можна класифікувати як яскраві приклади парадоксальних явищ. Здавалось би, джміль – такий собі малий Вінні-пух з громіздким тільцем, маленькими крилами і яскраво вираженими антиаеродинамічними характеристиками. Тоді, яким же чином він вмудряється літати ще й, до речі, так вправно? Як би безглуздо це не звучало, але, мабуть, комаха й досі не здогадується про всі суперечності щодо своєї будови, тому наперекір здоровому глузду і законам логіки не відчуває жодного дискомфорту в польоті.